[Рефераты, сочинения, доклады, презентации ]
Главная » Статьи » Интересное
АНАЛІЗ МАШИН ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ НАСІННЯ КРУП’ЯНИХ КУЛЬТУР І ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
АНАЛІЗ МАШИН ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ НАСІННЯ КРУП’ЯНИХ КУЛЬТУР І ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

1. АНАЛІЗ МАШИН ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ НАСІННЯ КРУП’ЯНИХ КУЛЬТУР І ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ 6
1.1 Технологія вирощування круп’яних культур 6
1.2 Способи розділення насіннєвих сумішів 8
1.3. Машини для очищення та сортування насіння круп’яних культур. 11
1.4 Використання віброрешетних насіннєочисних машин
для підготовки насіння круп’яних культур 15
1.5 Обгрунтування теми дипломного проекту
2. Обгрунтування конструкції робочого органу вібраційної насіннєочисної МАШИНИ
2.1 Агротехнічні вимоги до проектованої машини
2.2 Принцип роботи решетного сепаратора
2.3 Удосконалення робочого органу решетного сепаратора
2.4 Обґрунтування форми і розмірів отворів решет для розділення зернових сумішів гречки і дикої редьки
2.5 Рух частки (прошарку) по віброрешету виконуючему гвинтові коливання.
2.6 Визначення співвідношення частоти збуджуючої сили та частот вільних коливань
3. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ МАШИН З УДОСКОНАЛЕНИМ РЕШЕТНИМ СТАНОМ 34
3.1 Підготовка машини до роботи 34
3.2 Правила експлуатації 34
3.4 Особливості технічного обслуговування удосконаленого робочого органу вібросепаратора 36


1 АНАЛІЗ МАШИН ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ НАСІННЯ КРУП’ЯНИХ КУЛЬТУР І ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

1.1 Технологія вирощування круп’яних культур

Гречка має період органогенезу який ділиться на періоди: вегетативний – це посів і до початку цвітіння, і генеративний – цвітіння і достигання. Їх оптимальний період досягає70 – 80 днів. В перший період проходить інтенсивний розвиток при відносно повільному рості рослини.
Наступний період характеризується цвітінням, заплідненням і початком кладоутворення. Цей період найбільш критичний в формуванні врожаю, який залежить від наявності вологи в ґрунті, а також умов створення на попередніх етапах. Гречка вологолюбна рослина, потребує води в 2-3 рази більше ніж просо.
Важливе значення для отримання врожаю має місце.
Підготовка ґрунту включає ранню і глибоку оранку на зяб. Весною окрім ранньої закриття вологи, проводять культивацію, так як гречку висівають трохи пізніше і є можливість до посіву знищити бур’яни та гарно підготувати ґрунт.
Останню культивацію з боронуванням проводять за 1-2 дні до посіву на глибину 5 – 6 см.
На врожай гречки впливає якість посівного матеріалу. Насіння гречки дуже неоднорідне по розміру і масі, т. к. період їх формування дуже розтягнутий. Тому очищення, сортування і відбір крупного насіння – одна із основних умов вирощування високих врожаїв.
Велике значення мають терміни висіву. При ранньому посіві пошкоджуються весняними заморозками, а при пізніх – пошкоджуються від спеки і недоліку вологи. Насіння висівають, коли ґрунт прогрівається до температури 12-15 градусів. Кращим засобом посіву для розмноження насіння є широкорядний з шириною міжряддя 45 см. Посів проводять насіннєвими сіянками ССТ – 12Б з пристосуванням СТЯ – 27000. Норма висіву при широкорядному способі становить 2-3млн насінин на 1га (45 –60кг), а при забур’янених землях норму висіву слід підвищити на 15-20%.
Глибина посіву на легких ґрунтах 4-5см, а на важких 2-3см. В суху погоду її збільшують на 1-1,5см, а в прохолодну дощову – зменшують на 1-1,5см.
Велике значення , особливо при широкорядному посіві має спрямованість рядків. Практика показала, що найбільш раціональним являється розміщення рядків з півночі на південь, що не дає можливості рослинам затіняти один одного.
Догляд за посівами починається з прокатування поля зубчатими і кільчатими катками ЗККШ – 6А. При утворенні корки і проростанні бур’янів проводять рихлення легкими боронами ЗОР-0,7, ЗБП-0,6 і БСО- 4, БС-2. Р, або ротаційними мотигами. Від цього прибавка врожаю буде в розмірі 2-3ц 3 1га.
З появою сходів на широкорядних посівах проводять міжрядну обробку на глибину 4-6см. Якщо з’являються бур’яни, то бажано зробити рихлення ще 1-2 рази і знищити бур’ян в рядках. Перший раз міжрядне рихлення проводять в фазі одного – двох листочків, друге перед цвітінням, а якщо цього недостатньо то між цими періодами. Боронувати треба в ясну теплу погоду, коли рослини гречки менш крихкі.
Обв’язкою умовою формування повноцінного врожаю гречки потрібно 3 - 3,4кг діючої речовини азоту, 1,5 – 2кг д. р. фосфору, і 4 – 5кг д. р. калія. При чому до цвітіння треба внести 60%, а решту 40% в період цвітіння і достигання.
Поверхове розкидування добрив проводять з допомогою 1РМГ – 4.Мінеральні добрива можна вносити сіялками РТГ – 4,2А. Припосівне внесення їх проводять сіялкою ССТ – 12А. Підпоршну проводять одночасно з другими міжрядними обробками культиватором УСМК – 5,4Б , який також має туновисіювачи апарати.
До збирання врожаю треба приступати, як достигає 2/3 насіння – буріє, затягування призводить до випадання перших крупних цінних насінин.
Бажано збирання проводити вранці і в вечорі. В основному збирання проводиться двохфазним способом. Скошують рослини жатками ЖВН – 6. До обмолоту приступають через 3 -5 днів після скошування , коли вологість в зерні зменшиться до 15 – 18%, обмолот проводять зернозбиральними комбайнами.

1.2 Способи розділення насіннєвих сумішів

Домішки, що находять із зерном, погіршують якість продовольчого та насіннєвого матеріалу затрудняють його зберігання, бо у більшості випадків насіння бур’янів і частинки їх стебел мають вологість на 30 – 35% вищу, ніж зерно культурних рослин.
Зерно сортують залежно від призначення і для сівби, помелу, переробки на крупи. Доброякісне насіння дає більш високий і сталий врожай, кращу схожість та стійкість проти несприятливих кліматичних і ґрунтових умов, хвороб та шкідників.
Для поділу зернових сумішів на фракції використовують різні фізико – механічні властивості окремих видів насіння і домішок, що входять в оброблювану суміш: Відмінності в розмірах, аеродинамічних властивостях, стані поверхні, формі і питомій вазі.
Поділ насіння за розмірами. Будь – яка насінина кожної культури значно відрізняються між собою розмірами. Вона має довжину l, ширину в і товщину а. На цій властивості ґрунтується принцип сортування зерна на фракції і очищення його від домішок.
На решетах зерно розділяють за товщиною і шириною , відокремлюють від зерна крупні і дрібні домішки. Решето виготовляють у вигляді металевих листів з отворами однакового розміру (довгастими , круглими, трикутниками).
Поділ насіння за товщиною. Через довгастий отвір може пройти тільки зерно, товщина якого менша ширини щілини отвору. Довжина зерна при цьому не має значення, бо вона завжди менша довжини довгастого отвору. Ширина зерна завжди більша товщини, тому, якщо зерно не проходить через довгастий отвір зо товщиною, то тим більше воно не пройде по ширині. Отже, поділ насіння за товщиною можливий тільки на решетах з довгастими отворами.
Поділ насіння за шириною. Через круглий твір насіння зможе пройти лише в тому випадку, коли його ширина менша діаметра отвору. Довжина і ширина не перешкоджають проходу насіння через круглий отвір. Отже, поділ насіння за шириною можливий тільки на решетах з круглими отворами. Усі решета мають свій номер, вибитий на торці. Номер полотно відповідає робочому розміру його отвору , помноженому на 10.
Довгасті отвори роблять у 2 – 3 довшими зерен. Отвори на решеті розміщують так, щоб їх довжина і напрямок руху зерен збігалися.
Решета з довгастими отворами застосовують частіше , ніж із круглими, бо площа отворів у них більша, значить і працюють вони ефективніше. Крім того, решета з довгастими отворами частіше використовують для сортування насіння, бо як показали досліди, найбільша залежність між масою і геометричними розмірами визначається за товщиною насіння.
Поділ насіння за довжиною виконують за допомогою циліндричних трієрів – стальних циліндрів, що обертаються, на внутрішній поверхні яких є комірки. Циліндр встановлюється під невеликим кутом до горизонту. Всередині нього розташований жалоб. При обертанні циліндра комірка захоплюють тільки те насіння, довжина якого менша діаметра комірок. На певній висоті насіння під дією власної ваги випадає з комірок і потрапляє в жалоб, з якого назовні виноситься шнеком. Довше насіння, яке не вміщується в комірках або не утримується в них до того, поки вони не піднімуться вище приймальної кромки жалоба, виходить з циліндра.
Поділ насіння за аеродинамічними властивостями. Якщо зернова суміш потрапляє в повітряний потік, то Ії складові змінюють характер руху залежно від маси, розмірів, форми і властивостей поверхні. Для створення повітряного потоку застосовують відцентрові вентилятори. У боковинах вентилятора є вікна для застосування повітря. У простих зерноочисних машинах використовують напірний похилий повітряний потік. Повноцінне насіння потрапляє в такий потік, падає ближче, а легке і щупле відноситься далі.
У складних зерноочисних машинах застосовують вертикальні канали зі всмоктувальним або напірним повітряним потоком. Вертикальний канат із повітряним потоком, що проходить через шар очищувальної маси, називається аспіратором.
Поділ насіння за станом і формою поверхні. У зерновій суміші окремі компоненти відрізняються за станом поверхні зерен, яка може бути гладенькою, шорсткуватою, з борозенками, вкритою плівкою, пушком тощо; за формою зерна – округлені, плоскі, неправильною форми. За цими властивостями насіння поділяють на полотняних гірках, змійках, електромагнітних насіннєочисних машинах у тих випадках, коли на решетах і трієрах, а також при використанні повітряного потоку, неможливо досягти бажаних результатів.
Поділ насіння за станом і формою поверхні полягає в тому, що гладенькі зерна краще переміщуються по похилій площині, ніж шорсткі: округла їх форма сприяє переміщенню, а плоска – перешкоджує. За таким принципом працює полотняна гірка – без кінцеве полотно, натягнуте на два паралельних валіка.
Підбираючи певний кут похилу гірку і швидкість руху полотна , добиваються того, щоб гладеньке насіння сходило вниз по полотну і потрапляло в ємність 1, а жорстке виносилось в гору в ємність 2 . так відокремлюють вівсюг від вівса , насіння бур’янів від уламків, та домішок.
Поділ насіння за щільністю. Насіння різних культурних рослин та бурянів має неоднакову щільність (масу 1 см. куб), тому його можна відокремлювати в рідинах, щільність яких підбирають так, щоб легше насіння спливало, а важче опускалось на дно посудини.
За щільністю насіння відокремлюють також на сортувальних столах. Під дією коливань та повітряного струменя шар зерна на столі немовби закипає: важкі частинки опускаються вниз, легкі спливають.
Для поділу насіння за кольором використовують фотоелементи: світлі зерна збуджують у фотоелементі електричний струм, який відкриває клапани на їх шляху. Так поділяють насіння квасолі на біле та темне.

1.3. Машини для очищення та сортування насіння круп’яних культур

Типи та класифікація зерноочисних машин.
Зерновий ворох проходить одну, дві, або три стадії очищення залежно від того, яке зерно необхідно одержати і якими домішками воно засмічене. Зерноочисні машини первинної обробки для одержання насіннєвого матеріалу і спеціальні машини для очищення зерна та насіння від важковідокремлюваних домішок. (гірки, змійки, електромагнітні машини, пневматичні сортувальні машини тощо).
Повітряно – решітна зерноочисна машина ОВС – 25 являє собою пересувну в межах таку машину , призначену для попереднього очищення зернового вороху на відкритих токах та майданчиках. Основними вузлами машини є завантажувальний транспортер, приймальна камера, повітряні канали, верхній та нижній решітні стани, вивантажувальний транспортер.
Рама машини спирається на два колеса. Вісь переднього встановлена на поворотній вилці. Механізм самопересування забезпечує переміщення в робочому режимі зі швидкістю 0,1-0,3 м/хв. У дію ОВС-25 приводиться за допомогою трьох електродвигунів сумарною потужністю 9,6 кВТ.
Завантажувальний транспортер включає похилий скребковий транспортера два шарнірно з’єднаних з ними скребкових живильника.
Завантажувальним транспортером зерно подається у приймальну камеру, шнек його рівномірно розподіляє. Кожух шнека має регулювальний потік – зернозлив, по якому зсипається зайве зерно.
Приймальна камера поділяє зерно на дві рівні частини, які находять на решітні стани. Внизу камери розміщені ребристі живильні валики, які подають зерно у повітряні канали. Під валіками розміщені регулювальні клапани.
Повітряні канали призначені для відокремлення від зерна легких домішок. Канали з’єднуються з вентиляторами за допомогою корпуса з листової сталі. Вікно у корпусі можна перекривати пересувною заслінкою, що дає змогу регулювати швидкість повітряного потоку в каналах. Повітряний потік виносить легкі домішки у відстійну камеру в якій частина домішок осідає, а більш легкі надходять у пневмотранспорт ер.
Решітні стани працюють паралельно. У кожний решітний стан вставляються рамка з решетами. Стани коливаються у протилежних напрямках для зрівноваження інерційної сили. До машини прикладається комплект решіт з довгастими отворами шириною 1,5-3 мм і з круглими діаметром 3,6 – 10 мм. Зерно різних фракцій по скатних дошках та лотках надходить у відвантажувальний транспортер.
Знизу до решт прилягають щітки , які рухаючись зворотно поступово , виштовхують зерна , що застрягли в отворах решет.
Робочу швидкість машини підбирають так, щоб при повному завантаженні решетніх станів через 5-10 хзв. роботи в живильній камері утворювалися лишки зерна. Після цого машину зупиняють, та після сходу лишків знову включають механізм самопересування.
Повітряний потік регулюють так, щоб він виносив пил, шматки соломи та колосків, полову , легке насіння бур’янів, але не видаляв повноцінного зерна. Щітки мають щільно прилягати до решета по всій його поверхні. У міру спрацювання щіток піднімають напрямні , по яких перекочуються ролики рами щіток.
Комбінована зерно - сортувальна машина СМ-4.
Призначена для очищення і сортування насіння зернових, зернобобових, олійних технічних культур і трав, а також продовольчого зерна.
Основними робочими органами машини є завантажувальний транспортер, повітроочисний пристрій, решітний стан, трієрні циліндри, дволожоковий відвантажувальний елеватор.
Максимальна робоча швидкість машини 4,5 м/год, транспортера 435 м/год. Привод робочих органів і механізму самоходу здійснюється від двох електродвигунів загальною потужністю 4,6 кВт.
Пристрій для автоматичного регулювання завантажування кожуха розподільного шнека має регулювальний підпружинений клапан – живильник, на осі якого закріплений упор відключення, що діє на ролик кінцевого вимикача, включаючи або виключаючи механізм самопересування. Над холостою собачкою храпового колеса самоходу розміщений електромагніт, шарнірно з’єднаний з собачкою. Якщо кожух розподільного шнека переповнюється зерном, останнє відпускає клапан, діє на кінцевий вимикач і самохід виключається.
Повітроочисна частина включає дві замкнуті аспірацій ні системи, кожна з яких має діаметральний вентилятор.
Для осаджування легких домішок аспіраційні системи мають відстійні камери. Повітроочисна система – із замкнутим повітряним циклом.
Решітний стан здійснює зворотно – поступальний рух і зрівноважується противагами. Обчищувальні щітки, що знизу щильно прилягають до решет, також рухаються зворотно - поступально. Частота їх коливань становить 29 х в-1, амплітуда 256 мм.
Пневматичний сортувальний стіл ППС – 2,5 В
Призначений для очищення насіння від важковідокремлюваних бур’янів і сортування насіння зернових, зернобобових, овочевих культур, трав. Поділ насіння на стані відбувається за щільністю, формою, розмірами і властивостями поверхні. Очищувальний матеріал потребує попередньої обробки на повітряно – решітних машинах і трієрах.
Основними робочими органами стола є дека і вентилятор. Дека продувається знизу повітряним потоком і виконана у вигляді металевого каркаса, на якій туго натягнута металева сітка з отворами, діаметром 0,5 – 0,6 мм. Під сіткою розміщені дві повітровирівнювальні решітки. На рамці дека встановлена так, що має нахил у поздовжньому і поперечному напрямках. У напрямку поздовжньому нахилу дека приводиться в коливальний рух за допомогою ексцентрикового самобалансирного механізму. Приймачі мають виходи для вивантаження фракцій. Робота стала відбуватися так. Через завантажувальну горловину зерновий ворох надходить на сідчасту поверхню і рівномірно її покриває.
Під дією повітряного потоку, що проходить через деку, та коливань деки ворох набуває легко рухомого стану, коли часточки з більшою щільністью опускаються вниз на поверхність деки, а часточки з меншою щільністю переміщується до гори на поверхню шару насіння. У результаті розшарування важкі частини взаємодіють з декою і за рахунок сил тертя та інерції рухаються в напрямку коливань, піднімаючись по поверхні деки в бік борта. Легкі частинки менше піддаються дії деки і переміщуються в бік похилу деки до борта. Найлегші часточки сходять у вихід приймача, а найважчі – вхід приймача.
Пневматичний стіл може очищувати нвсіння легких та важких домішок, сортувати насіння на легкі та важкі фракції або одночасно очищати від домішок і сортувати.
При обробці насіння зернових культур продуктивність стола становить 2,5 т/год.
Перспективне використання для поділу насіння круп’яних культур відборешетними насіннєочисними машинами ділящих насіннєві суміші на комплексну фізикомеханічних властивостей.
Вібраційна дія, забезпечує режим руху шару з відривом і його інтенсивного переміщування, дозволяє підвищити ефективність процесу сепарації круп’яних (культур) сумішів на решетах машин основної очистки.
Дослідження показали, що за один прохід через вібраційну насіннєочисну машину з гвинтовими коливаннями решітного стану навколо вертикальної осі можна получити 94...97 % (від маси ісходного матеріалу).

1.4 Використання віброрешетних насіннєочисних машин для підготовки насіння круп’яних культур

Використання віброрешетних машин спонукає інтенсифікації технологічних процесів як в промисловості, так і в сільському господарстві.
Цей новий тип машини відрізняється від усіх раніше існуючих, в яких здійснюється перетворення обертального руху в зворотно-поступовий робочого органу від яких небудь проміжних перетворювальних механізмів.
Попередні дослідження і спостерігання за роботою віброрешетних машин використовуючи для сепарування круп’яних культур показали, що машини з вібраційними грохотами мають значні переваги ніж машини з звичайними станами.
Вібраційні машини мають значний ефект економії електроенергії, тому що під час роботи вібраційної машини відбувається концентрація енергії і використовується вона економніше.
Вібраційні машини виконують процес більш якісніше , тому що вібраційні грохоти дають більш інтенсивніше струшування , це забезпечує ефективніше просіювання матеріалу , вилучення крупних часток у верхньому марі і опушення на дно решета дрібних , дякуючи цьому проходить процес , який має назву сеграцієй матеріалу .
Внаслідок збільшення швидкості , відносного переміщення, між частками зменшується коефіцієнт внутрішнього тертя , сікуче середовище набуває якості рідини і ефективніше розділення матеріалу дякуючи такому інтенсивному і більш енергійному струшуванню проходить при вібраційному русі грохота.
Вібраційні машини можна використовувати для сепарування на ремонтах з отворами від 0,1 до 20 мм., що неможливо в інших видах машин .
Умови роботи вібраційних машин дають можливість використовувати електродвигун без складного передатного механізму , що зменшує витрати енергії , підвищує коефіцієнт корисної дії машини і спрощує її конструкцію .
При однаковій продуктивності і якості сепарації вібраційні машини мають значно меншу площу решета , ніж машини з коливальними решетами .
Розробка і впровадження у виробництво вібраційних зерноочисних машин інтенсифікує один із трудомістких процесів сільськогосподарського виробництва очищення і сортування насіння .
В останні роки особливо більша увага надається розвитку вібраційного методу очищення, сортування і калібрування насіння сільськогосподарських культур та продуктів переробки зерна.
Стимулом для усього вважають наступні положення:
На зерноочисних машинах, решета які мають роликові кривошипно шатунні приводи і рухаються зворотньопоступово неможливо здійснити скадне просторове переміщення робочого органу. Крім того, наявність значних сил інерції, рухомих частин та зазорів в кінематичних параметрах слідують більші динамічні навантаження на рами цих машин.
Деякі вібраційні машини могуть працювати без пристрою для очищення решет (самоочисні).
Технологічний процес вібраційних машин безперервний, тому нема перешкод для підвищення швидкості робочих органів та автоматизації цих машин.
Вібраційна дія решета на зернову суміш змінює її механічні властивості, інтенсифікує процес просіювання.
Накопичення досвіду примінення вібраційного руху для оброблювання зерна, а також досвід використання вібраційних машин в будівельній промисловості як у нас так і за кордоном дозволяє сконструювати високоякісну вібраційну машину для калібрування та обробки насіння зернових культур.

1.5 Обгунтування теми дипломної роботи.

Очищення насіння гречки від важковидаляючих бур’янів є проблемою великої важливості. Вузьким місцем існуючих комплексів по очищення насіння круп’яних культур є їх решетна частина і віброзбуджувач, задачею яких є вдділення основної маси насіння бурянів і сумішів.
На тихохідних коливальних решітних станах вітчизняного виробництва неможливо досягнути безперервного руху насіння по решетам.
Тому для одержання насіннєвого матеріалу гречки першого класу продуктивність машини знижується у порівнянні з паспортною. Це приводить до підвищення продуктивності та повноти решітного розділення насіння гречки та важковидаляючогося насіння буряна є примінення вібраційних машин.
Простий рух решета спонукає більш інтенсивнішому переміщуванню зернового шару, звідси і більш інтенсивнішому переміщуванні насіння прохідної фракції до поверхні решета і просіювання між отворами .
Але продуктивність вібраційної машини, решета якої здійснюють просторовий рух обмежений, тому як в силу особливості закону руху коливальних частин горизонтальні складові амплітуди коливань решет залежить від відстані їх від горизонтальної центральної площини .Це означає , що решета розташовані різній відстані від центральної площини, роботають в різних режимах.
Метою дипломної роботи являється збільшення продуктивності машини шляхом орієнтування насіння прохідної фракції вздовж країв отворів решет .
Поставлена мета досягається тим , що решетні стани установленні таким чином, що пересічення їх повздовжніх очей створюють багатокутник, розміщений еквівалентно відносно центральної вертикальної осі машини, а двухвальний дебалансний віброзбуджувач встановлений на пересіченні поперечних осей решетних станів.
Так як якість очищення вихідної суміші в значний мірі залежить від правильності вибору признаків розділення компонентів суміші , а також точності підбору форми і розмірів отворів сепаруючої поверхні, то необхідно розробити методику вибору цих параметрів та рекомендації для їх реалізації в виробничих умовах. Розробити таблиці і номограму для вибору розмірів отворів решет в залежності від віхідної засміченості в виробничих умовах.


2 ОБГРУНТУВАННЯ КОНСТРУКЦІЇ РОБОЧОГО ОРГАНУ
ВІБРАЦІЙНОЇ НАСІННЄОЧИСНОЇ МАШИНИ.

2.1 Агротехнічні вимоги до проектованої машини

Вібраційна насіннєочисна машина призначена для очищення і сортування насіння круп’яних культур.
Дана машина малогабаритна за своїми розмірами, проста у виробництві, але широке використання в сільському господарстві вібраційна техніка не знаходить.
Збільшення продуктивності решета в більшості випадків досягається за рахунок збільшення кінематичних параметрів решета (амплітуди і частоти коливань); визначення оптимального їх становища.
Пошук в цьому напрямку привів до створення вібраційних насіннєочисних машин, робочий орган яких утворює коливання великої частоти (5-50 Гц) і малої амплітуди (0,5...3,0 мм).
Вібраційну машину також можна використовувати як калібрувальну машину і частково як очисну машину, сходова фракція може бути використана як насіннєвий матеріал.
Перевага цієї машини в тому, що в роботі можна включати 8-10 решет паралельно, і тим самим збільшити продуктивність машини.
Показником роботи вібраційної машини є кількість і якість очищення сепаруючого матеріалу. Виключена можливість пошкодження насіння в процесі їх сепарування
Робочими органами є решета с круглими отворами.
Привод машини здійснюється від електродвигуна за допомогою клинорешетної передачи через варіатор і пружню муфту, на приводний вал віброзбуджувача
Завантаження насіння в машину здійснюється від бункера через завантажуючий рукав. Обслуговує машину одна людина.Принцип роботи вібраційної машини
Вібраційні машини відносять до таких машин, які не мають візначні кінематичні цикли, тобто закон руху робочого органу заздалегіть не задається за допомогою жорстких кінематичних пар і звін’їв, як в кривошипкошатунному механізмі, або ексцентриковому приводі.
Принцип роботи вібраційної машини полягає в тому, що її робочий орган-решето (решетний стан) і розташований на ньому нассінєвий матеріал, дякуючи конструктивним особливостям машини знаходяться під дією складного вібраційного руху, з’єднаному у собі круговий рух в горизонтальній і кутовий в вертикальній площині.
Цей рух досягається за допомогою віброзбуджувача, який перетворює обертальний рух привода в складне вібраційне і передає його на решетний стан.
Рух робочого органу вібраційної машини здійснюється за рахунок деформації пружних звін’їв підвіски і описується диференцуючим співвідношенням.
Для цих машин не можна провести окремо кінематичне і динамічне дослідження, тому як питання кінематики і динаміки нерозривно зв’язані один з одним. Більш того, перш як приступити до кінематичного аналізу, необхідно визначити закон руху його робочого органу з динамічного аналізу коливальних систем.
Однією з головних задач є вивчення кожного процесу виникаючого за один цикл роботи вібраційної машини з метою отримання загального не зупиняючого робочого процесу вібраційної машини.
В віброзбуджувачах з напрямковою результуючою силою, остання під час дії в одному і тому ж напрямку, змінюється тільки по величіні.
К типу віброзбуджувача з обертальною силою відносять віброзбуджувачи, в яких результуюча сила здійснюється обертальною неуравновішеною масою дебаланса.
Віброзбуджувач складається з дебалансів обертаючих з постійною кутовою швидкістю ( const) на основі 2, закріпленому у стійці 3, який жорстко кріпеться до вібраційної машини.(мал.2.2.1.)
Від обертання дебаланса 1 з кутовою швидкістю і розвивається центр обіжна сила рівна:
Q = m•ч•ю
де m - маса дебаланса;
ч – відстань від осі до центра обертання дебаланса.
Результуюча сила дебалансового віброзбуджувача постійна по велечині, але безперервно змінює свій напрямок.
Суттєвою перевагою інерційних віброзбуджувачів є можливість одержання більш результуючих сил при невеликих габаритах і вазі привода.
Незважаючи на велике різноманіття вібраційних машин, призначених для виконання різноманітних технологічних процесів, всі вони складаються з одних і тих же вузлів: робочого органу, встановленого на рамі коливальної частини, віброзбуджувача, станини, приводу і пристроїв живлення (енергії).

Рисунок 2.1 – Схема інерційного віброзбудника
1 – дебаланс; 2 – вісь віброзбудника; 3 – опора.

2.2 Принцип роботи решетного сепаратора

Решетні сепаратори належать до таких машин, які не мають півних кінематичних циклів, тобто закон руху робочого органу завчасно не задається за рахунок жорстких кінематичних пар і ланок як у кривошипно-шатунних механізмів або ексцентрикових приводах.
Принцип роботи решетного сепаратора полягає у тому, що його робочий орган – решето (решетний стан) і насінневий матеріал,що знаходиться на ньому, завдяки відмінним конструктивним особливостям машини знаходятся під дією складного віброційного руху, який поєднує в собі кругові рухи у горизонтальній і кутові – у вертикальній площинах.
Цей рух досягається за допомогою віброзбуджувача, який перетворує обертальний рух привода у складний віброційний іпередає його на решетний стан.
Рух робочого органу решетного сепаратора здійснюється за рахунок деформації пружних ланок підвіски та описується диференційним співвідношу. Для цих машин не можна провести окремо кінематичне і динамічне дослідження, тому що питання динаміки і кінематики нерозривні одне з одним. Крім цього, перш ніж перейти до кінематичного аналізу, необхідно визначити закон руху його робочого органу з динамічного аналізу коливальної системи.
Однією з основних задач є вивчення кожного процесу, що відбувається з один цикл роботи решетного сепаратора і подальший підсумок цих процесів, з метою отримати загальний безперервний робочий процес решетного сепаратора.
В інерційних віброзбуджувачах сила обурення виник аж від обертання однієї або кількох неврівноважених мас. Сила обурення, що виникає у віброзбуджувачі, розглядається як вектор, може бут обертальний, тобто такий, що безперервно періодично змінює свій напрямок.
У віброзбуджувачах із скерованою силою обурення, остання весь час діє в одному напрямку, змінюється тільки величина (або «Віброзбуджувач із скерованого .... змінюється тільки за величиною).
До типу віброзбуджувача з метою обертання належать віброзбуджувачі, в яких сила обурення створюється обертальною неврівноваженою масою деталанса.
Віброзбуджувач складається з деталансів 1, що обертаються з постійного кутовою швидкістю (W=const) на основі 2, що закріплена у стойці 3,.. яка твердо кріпиться до решетного сепаратора.
Від обертання деталанса 1 з кутовогю швидкістю W розвивається центробіжна сила, яка дорівнює: Q = m r w,
де m – маса деталанса; r – відстань від осі до центру обертання деталанса.
Сила обурення деталансового віброзбуджувача постійна за величиною, але безперервно змінює свій напрям.
Суттєвим достоїнством інерційних віброзбуджувачів є можливість отримання великих сил збурення при невеликих габаритах і масі приводу.
Незважаючи на велику різноманітність решетних сепараторів, що призначені для виконання різних технологічних процесів, усі вони складаються з одних тих же вузлів робочого органу, що монтуються на рамі, частині, що коливається, віброзбуджувача, станини, приводу і джерела енергії.

2.3 Удосконалення робочого органу решетного сепаратора

Гадана машина ставиться до вібраційних сепараторів зернистих матеріалів і може бути використане в сільському господарстві для поділу зернових сумішей по розмірах
Відома вібраційна зерноочисна машина по авторському свідотству №501775клв07в 1/38Б;1974 р., що включає станину на який встановлений підпружинений вібростіл з двовальним інерційним віброзбуджувачем. На вібростолі змонтований секційний циліндричний решетний стан, що складається з набору обичайок, між якими встановлюються дискові решета, а під ними кулькові очисники. Для фіксації дискових решет і рамок кулькового очисника через решетний стан проходить центральний стяжний гвинт.
Ці машини мають високу ефективність розділення важковідокремлюваних насіннєвих сумішей, малу енергоємність і при установці паралельно працюючих решет (використовуються десятирешетні машини) мають високу продуктивність, особливо на поділі дрібнонасінєвих сумішей сільськогосподарських культур.
Застосування на цих машинах секційного, (що складається з набору обичайок), циліндричного решетного стана утрудняє проведення технічного обслуговування і технологічного настроювання сепаруючого органу. Так, для заміни нижнього решета необхідно послідовно зняти усі вище розташовані обичайки і решета, тобто цілком розібрати весь решетний стан. Тому, що для жорсткості конструкції решетного стана обичайки скріплюються по периметрі болтовим з'єднанням (6-8 болтів на кожну обичайку), а в центральній частині скатні конуса , натяжні конуса, решета і ступиці рамок кулькових очисників фіксується за допомогою гайок на центральному стяжному гвинті, тому розбирання і складання його є трудомістким процесом.
Крім цього для циліндричного решетного стану необхідних дискове решето, яких промисловість не випускає. При виготовленні дискових решет із стандартних припадає обрізати кути стандартних решет, відкидаючи у відходи частину бічних кріпильних полів решетних полотен. Тому, для закріплення дискових решет, необхідно по периметрі решетного полотна закріплювати кільцеві накладки з листового металу, причому накладки припадає вирізати з листа металу (діаметр накладки дорівнює 1 м),що призводить до значної витрати металу.
Метою розробки є зменшення працеємності технічного обслуговування і можливість використання стандартних решет. Для досягнення поставленої мети корпус решетного стана машини виконаний суцільним з формою паралелепіпеда з квадратною основою, а на внутрішній стороні боковин корпуса закріплені направляючі для вставних касет кулькового очисника і рамок із квадратними решетами, над якими на внутрішній стороні кутів решетного стана закріплені криволінійні обмежувачі. Суть розробки пояснюється кресленнями, де показано: Рис.2.2 конструктивна схема вібраційної зерноочисної машини
Вібраційна зерноочисна машина включає станину 1, на опорній плиті якої встановлені циліндричні виті пружини 2. На пружинах установлений прямокутний вібростіл 3, на якому закріплений решетний стан 4,корпус якого виконаний цільним, що має, форму паралелепіпеда, підставою якого є квадрат.
Три боковини паралелепіпеду (корпуса) виконані цільними, а четверта у виді дверок-фіксаторів 5, закріплених за допомогою завісів 6 і засувки 7. Всередині на боковинах решетного стана 4, жорстко закріплені і фіксуючі направляючі 8 і 9 у який вставляються відповідно, квадратні рамки 10 із решетами 11 і касети кулькового очисника , що складається з піддона 12, до якого болтом 13 кріпиться рамка 14 із ступицею 15 і розташованими всередині пружними кульками 16. Під кульковим очисником жорстко до боковин решетного стана 4 закріплені скатні конуси 17. З бічними обмежувачами 18. На внутрішній стороні кутів решетного стана 4 вал решетами 11 закріплені криволінійні обмежувачі 19 з ущільнювальними еластичними прокладками 20.
З нижньої сторони до вібростолу 3 прикріплений двовальний інерційний віброзбуджувач 21, що повідомляє решетному стану 4 гвинтові (просторові) коливання навколо вертикальної осі машини. Віброзбуджувач 21 приводиться в дію від електродвигуна 22 пасовою передачею з варіатором 23. Машина також має завантажувальний пристрій 24, вивантажувальні лотки 25 і 26 із збірними рукавами 27 і 28 , ділильні планки 29.



Рисунок 2.2 – Віброрешетна насіннєочисна машина.

Вібраційна зерноочисна машина працює слідуючим чином. З завантажувального пристрою 24 оброблюваний матеріал надходить на квадратні решета 11. Під дією гвинтових коливань, утворюваних двовальним віброзбуджувачем 21 оброблюваний матеріал переміщається по решетах 11 по траєкторіях близьких до концетричних кіл. Криволінійні обмежувачі 19 з еластичними ущільнювальними прокладками 20 запобігають потраплянню матеріалу в кутові ділянки прямокутних решет 11 і тим самим забезпечують плавне рівномірне прямування оброблюваного матеріалу по решетах 11. При переміщенні матеріал під дією просторових коливань решет 11 інтенсивно перемішується і розділяється на дві фракції, сходова фракція переміщуючись по решетах 11, зустрічає ділильні планки 29 і через вивантажувальні лотки 26 і збірний рукав 28 виводиться з машини. Проходова фракція, просипаючись через отвір решет 11 і піддонів 12 потрапляє на скатні конуса 17 і через вивантажувальні лотки 25 і збірний рукав 27 виводиться з машини. Отвори решет 11 від часток оброблюваного матеріалу, що заклинилися, очищуються пружними кульками 16.
Технічне обслуговування машини проводиться наступним чином:
Перевіряється робота завантажувального пристрою 34, виброзбуджувача 31, варіатора 23 і електродвигуна 22, при необхідності заміняються решета 11, перевіряється технічний стан кулькового очисника і при перебудові машини на очищення іншого матеріалу або при сезонному техобслуговуванні решетний стан 4 обчищається від насіння, що залишилося.
Виконання корпуса решетного стана 4 суцільним, що має форму паралелепіпеда забезпечує безперешкодний доступ до кожного вузла решетного стана. Так для заміни, наприклад нижнього решета 11, необхідно відчинити засувку 7 нижньої дверки-фіксатора 5, що на завісах 6 провернеться. Потім виймається з направляючих 8 квадратна рамка 10 із решетом 11. Для очищення решетного стана 4 від насіння виймається з напрямних 9 піддон 12 разом із рамкою 14 і кульками 16, що забезпечить вільний доступ до скатних конусів 17 і внутрішньої частини корпуса решетного стана 4.
Причому, така конструкція корпуса решетного стана 4 при обслуговуванні нижнього решета не потребує попереднього розбирання вище розташованої частини решетного стана, як це необхідно виконувати у відомих вібраційних зерноочисних машинах, що значно знижує трудомісткість технічного обслуговування машини.
Крім цього , закріплення на внутрішній стороні кутів прямокутного решетного стана 4 криволінійних обмежувачів 19 з еластичними ущільнювачами-прокладками 20 дає можливість використати переваги відомих (а.с. №501775) вібраційних машин (інтенсивне переміщення шаром за рахунок просторових вібрацінних коливань і якісне розділення важковідокремлюваних поганосипких, особливо дрібнонасіннєвих матеріалів і при цьому використовувати стандартне решето без додаткових витрат праці на вирізання дисків і закріплення на них накладок периферійних ділянок, що підвищують міцність, обрізаних дискових решет.

2.4 Обґрунтування форми і розмірів отворів решет для розділення зернових сумішів гречки і дикої редьки

При виборі решет для розділення суміші насіння гречки і дикої редьки необхідно брати до уваги що насіння дикої редьки мають бочкоподібну форму.
Сортування і розділення такого насіння, якщо суміші відрізняються за формою та розмірами, виконують на решетах з округлими отворами.
Насіння ж гречки в поперечному січенні мають форму, близьку до правильного трикутника. Це дає можливість в залежності від виду сумішів виконувати сепарацію за допомогою решет з трикутними отворами. В зв’язку з цим бажано з’ясувати можливість виділення насіння дикої редьки з розглянутої суміші на решетах з округлими отворами, або трикутними.
При розділенні суміші на решетах з круглими отворами в прохід піде насіння дикої редьки, діаметр поперечного січення яких менше отворів решета, а також насіння гречки, у яких діаметр описаної навколо поперечного січення кола менше ніж діаметр отворів решета. Тому для виявлення можливостей використання решета з круглими отворами необхідно сумістити варіаційні криві росподілу максимальних діаметрів, поперечного січення дикої редьки і максимальних діаметрів кол, описаних навколо поперечного січення насіння гречки.
Розділ розміру діаметрів кіл, описаних навколо поперечного січення насіння гречки, можна отримати з варіаційної кривої розподілу розмірів сторони їх трикутних січень, представленої на рисунку 2.3. Для цього довжину сторони січення насіння гречки необхідно перемножити на постійний коефіцієнт:
D = 2l/√3
де D – діаметр кола, описаного навколо поперечного січення насіння гречки;
l – довжина сторони трикутного поперечного січення насіння гречки.
Згадані варіаційні криві поєднані на рисунку 2.3.
Також для виявлення можливостей розділення насіння на решеті з трикутними отворами необхідно сумістити варіаційні криві розподілу максимального розміру сторін трикутного січення насіння гречки (Рисунок 2.3) і сторін правильного трикутника, описаного навколо поперечного січення насіння дикої редьки (Рисунку 2.4).
Останню варіаційну криву можна одержати з кривої розподілу максимального діаметру поперечного січення насіння дикої редьки (Рисунок 2.4) помноженням цього діаметра на постійний коефіцієнт.
L = (3√5/4)d
де L – сторона правильного трикутника описаного навколо максимального діаметра поперечного січення зерна дикої редьки.
D – максимальний діаметр округлого поперечного січення зерна дикої редьки.


Рисунок 2.3 – Варіаційна крива розподілу значень сторони найбільшого трикутника поперечного перерізу насіння гречки

Побудовані варіації криві по рисунку 2.3 і 2.4 перекриваються.
Одже повне розділення насіння суміші на решеті з круглими отворами або трикутними отворами, що при перепустці вихідної суміші через решето з круглими отворами відповідного розміру (D*) в прохід пройдуть самі дрібне насіння гречки і дрібне насіння дикої редьки, а у відходи – основна частина насіння гречки і саме крупне насіння дикої редьки.
Але крупне насіння дикої редьки може бути повністю виділене на решеті з трикутними отворами: з Рисунок 2.3 бачимо, що варіаційна крива розподілу максимальних розмірів сторони правильного трикутника описаного навколо поперечного січення зерна грачихи східної фракції зернової суміші, пропущенної через решето з круглими отворами вже не перекривається (дільниця варіаційної кривої розподілу сторони трикутника, описаного навколо поперечного січення насіння дикої редьки, відповідне розміру насіння, яке пройшло крізь круті отвори діаметром D*, слідує зазначити відкинутими).
Таким чином чисте зерно можна одержати при обробці суміші на решетах з круглими та трикутними отворами.
Проведені дослідження були використані при проектуванні вібраційного сепаратора для підготовки посівного матеріалу гречки. Робочий орган сепаратора був прийнятий комбінованим, послідовно утриманими ділянками решет з круглими і трикутними отворами. Розміри отворів прийняті згідно з розміщенням варіаційних кривих (Рисунок 2.3, 2.4) побудованих для широко розповсюдженого на Україні сорту гречки і супроводжуючого їй сорту дикої редьки.
Діаметр круглих отворів решета був прийнятий для зернової суміші рівним 3,5 мм., а розмір сторони трикутних отворів – 5 мм.

Рисунок 2.4 – Варіаційні криві розподілу максимальних розмірів діаметра кола , осипаного навколо поперечного січення насіння гречки (-▲-▲-▲-) і діаметра поперечного перерізу насіння дикої редьки (-●-●-●-)



Рисунок 2.5 – Варіаційна крива розподілу максимальних розмірів сторони трикутника перерізу насіння гречки (-▲-▲-▲-)і сторони правильного трикутника, описаного навколо поперечного перерізу зерна дикої редьки (-●-●-●-)

2.5 Рух частки (прошарку) по віброрешету виконуючему гвинтові коливання

Для справної роботи віброрешет, виконуючих коливання в просторі важливо знати вид траєкторії рух часток (прошарку) по решету.
При гвинтових коливаннях решета, форма траєкторії залежить від розміру переміщення частки за одне коливання, яке в свою чергу залежить від кінематичних параметрів роботи.
Чітка траєкторія руху плоскої не пружної частки по віброрешету виконуючому гвинтові коливання, містить набір послідовних мікро переміщень. Так як розмір цих переміщень менше в порівнянні з розмірами решета, то чітку траєкторію можливо замінити осередненою, яка уявляє собою логарифмічну спіраль (рис.2.6), рівняння якої в помірних координатах має вигляд:
(2.1)
де - текуча координата крапки , координата крапки , згідно початку руху частки;
 - кут повертання радіуса вектора ;
 - параметр спіралі визначаємо з виразу:
(2.2)
Кут  можливо приблизно знайти з геометричних співвідношень між і (рис.2.6)

Рисунок 2.6 – Вплив кута взаємного положення дебалансів на кількість витків

(2.3)
Кінцеве рівняння усередненої траєкторії руху частки по віброрешету, виконуючому гвинтові коливання має вигляд:
(2.4)
Як бачимо з цього виразу вид траєкторії спіралі визначається співвідношенням , а також переміщення . В свою чергу переміщення є функцією не тільки частоти коливання, але і деяких конструктивних елементів вібратора та всієї коливальної частини, які впливають на розмір амплітуди коливань та її складові. Це кут взаємного розташування дебалансов вібратора , вага дебалансов m і коливальної частини , відстань між площинами обертання дебалансів , радіус обертання дебалансів r.
Для параметрів експериментальної споруди на ЕЦВМ “Промінь-М” зроблені розрахунки траєкторії руху частки. Траєкторія руху зернового прошарку по решету, виконуючому гвинтові коливання менш чутлива до змін параметрів машин, що є якостями для справного проходження технічного процесу.
Збільшення частоти коливань приводить до збільшення переміщення , тому і кількість квіткової спіралі, які складаються в кільце решета при великих частотах (мал.2.7).
Наявність більш пологих ділянок на кривих залежності кількості витків від частоти коливань із-за уявлення різкого збільшення переміщення при деякому співвідношенні кінематичних параметрів.
Так як амплітуда коливань решета є лінійною функцією дебалансов, їх радіуса обертання та відстані між площинами їх обертання, та залежності зображені на (мал.2.8), характеризують вплив амплітуди на кількість спіралей в кільці. Як бачимо з малюнка при відстані а=0,25м, частоти коливань =200рад/с., кута =/4 збільшення ваги дебаланса більше 1,25-10-3кг не викликає великої зміни кількості спіралей, тому для більш чутливого регулювання виду траєкторії при вищевказаних параметрах можливо рекомендувати, прийнявши вагу дебалансу не більше 1,25-10-3кг. При цих параметрах та ваги дебалансу 1,0-10-3 кг збільшення відстані між площинами обертання дебалансів більше ніж 0,3 м менш впливає на вид траєкторії руху частки (прошарку).

Рисунок 2.7 – Вплив частоти коливань на кількість витків спіралі

Рисунок 2.8 –Залежність кривизни спіралі від m та а

2.6 Визначення співвідношення частоти збуджуючої сили та частот вільних коливань

Основні параметри вібраційної насіннєочисної машини:
- сила тяжкості частини машини Q, що коливається Q = 2400Н;
- момент інерції мас частини, що коливається, навкруги вертикальної осі Iz=22кгм2;
- число коливань робочого органу в хвилину n=1200…1700кол/хвил;
- амплітуда коливань робочого органу на периферії А=2,0мм;
- кут спрямованості коливань робочого органу на периферії, коли R0=50см, рівний ε=45о;
- кількість гвинтових пружин пружної підвіски n=16шт.;
- діаметр прутка пружинного дроту d=3,5мм;
- кількість робочих гвинтових пружин N=8шт.;
- середній діаметр витка пружини D=28мм;
- радіус кола, по якому встановлюються пружини пружної підвіски, рівний R0=35мм;
- вибровозбудитель складається з двох валів, на які насаджені чотири дебаланса масою m кожний;
- радіус обертання дебалансов η=6см;
- параметр вібратора а=30см;
- модуль пружності Ε=2·1011 Н/м2;
- модуль пружності другого роду рівний G=8·1011 Н/м2;
- час роботи машини t1=7 років;
- час роботи в році t2=260 днів;
- час роботи протягом доби t3=7 годин.
Частоту власних коливань системи у вертикальному напрямі визначається з виразу:
Pg= ; (2.5)
де Кg - коефіцієнт жорсткості пружної підвіски у вертикальному напрямі:
; (2.6)
М - маса частини машини, що коливається:
; (2.7)
Чисельне значення коефіцієнта жорсткості пружної підвіски рівно:
= ;
Частота вільних власних коливань:
Pg= = = с-1.
Частота вільних власних коливань при повороті частини, що коливається, навкруги вертикальної осі визначається по формулі:
; (2.8)
де: - момент інерції мас частини машини, що коливається, навкруги вертикальної осі;
- коефіцієнт пружної підвіски при повороті частини машини, що коливається, навкруги вертикальної осі: .
З урахуванням виразу для формула коефіцієнта пружної підвіски при повороті частини машини навкруги вертикальної осі прикмет, що коливається, такий вигляд:
; (2.9)
де - осьовий момент інерції поперечного перетину дроту пружинної сталі:
м4;
- крок пружини у вільному стані. Якщо прийняти, що зазор між витками пружини у вільному стані рівний діаметру прутка пружини, тоді:
..
Кут підйому витка пружини:
;
.
Радіус кола, по якому встановлюються пружини підвіски, рівний R0=35см.
Тоді чисельне значення коефіцієнта жорсткості при повороті частини, що коливається, навкруги вертикальної осі рівно:
= 15480 Нм.
Чисельне значення частоти власних коливань при повороті частини машини, що коливається, навкруги вертикальної осі рівно:
=
Діапазон зміни частоти збудливої сили за даними технологічного процесу рівний:
.
Відношення діапазону частот збудливої сили до частоти власних коливань у вертикальному напрямі:

Відношення діапазону частот збудливої сили до частоти власних коливань при повороті частини, що коливається, навкруги вертикальної осі

Масу дебалансів вібратора визначають по формулі:
,
де - кут взаємного розташування дебалансів вібратора визначають з виразу:
;
звідки .
Чисельне значення радіусу інерції частини машини, що коливається, навкруги вертикальної осі дорівнює:
.
Чисельне значення кута взаємного розташування α дебалансів вібровозбудника рівно:
.
Чисельне значення маси дебалансів вібровозбудника рівно:


3 ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ МАШИН З УДОСКОНАЛЕНИМ РЕШЕТНИМ СТАНОМ.

3.1 Підготовка машини до роботи.

Для перевірки задовільної збірки, а також для приробітку механізмів машини необхідно обкатати в холосту 30 хвилин.
Перед обкаткою машини перевірити;
- затягнення всіх гайок на стопорних гвинтах;
- кріплення корпусів підшипників проміжної передачі та корпуса вібратора;
- пружність привідних ременів;
- кріплення двигуна до опорної плити (упорні болти переміщення двигуна законтрогаїти).
Щоб уникнути втрати насіння перевірити та забезпечити щільність прилягання з’єднальних брезентових рукавів до відхідних лотків і машиноодержувачів.
Змазати підшипники проміжної передачі варіатора та залити мастило в вібратор.
Вийняти прокладки із-під вібростола та перевірити пружність підвіски (решітний стан повинен легко коливатись без грохота та заїдання).
Перевірити стан електропроводки (обов’язково надійність заземлення) тимчасово обкатати машину з початку на мінімальних, потім на максимальних оборотах. Знайдені несправності убрати.

3.2 Правила експлуатації.

У процесі експлуатації машина повинна бути встановлена на горизонтальній площадці закритого приміщення та відрегульована на оптимальні установочно - кінематичні параметри в залежності від виду обробляємого насіння його первинній та необхідній після очищення забрудненості.
Основним регулюванням машини є підбір решіт.
Належний підбір решіт обґрунтовує високу якість очищення та сортування насіннєвих матеріалів.
Решета треба підбирати для кожної знов очищувальної партії матеріалу в залежності від її первинної та необхідної після очищення забрудненості.
В кожному блоці решітного стану для очищення насіння встановлюється по два решета, причому решето яке вгорі з круглими отворами, те що внизу з прямокутними.
Заміна верхнього решета здійснюється в такій послідовності;
- відкриваємо бокову дверку, після чого послаблюємо натяжний пристрій для безперешкодного зняття верхнього решета;
- підбираємо необхідне решето та збираємо в зворотній послідовності.
Заміна нижнього решета здійснюється в такій же послідовності як і верхнього.
На продуктивність машини і якості розділення суміші впливає частота і амплітуда коливань решітного стана.
Частота коливань решітного стану для очищення насіння повинна бути 1000/1600 кгц/хв. Та змінюється за допомогою клиноременного варіатора, встановленого в приводі вібратора.
Амплітуда коливань решітного стану для очищення насіння повинна бути 1,5-1,8 мм та регулюється зміненням кількості пластин дебалансов на валах вібратора. Їх кількість в всіх чотирьох дебалансов повинна бути обов’язково однакове.
Амплітуда та частота коливань повинні бути такими, щоб насіннєва суміш злаку “парувала” на поверхні решіт. Це забезпечує гарне перемішування прошарку, а це означає якісне розділення суміші.
Подачу первинного матеріалу на верхні решета кожного блоку решітного стану змішують за допомогою регульованої перегородки дозуючого пристрою бункера. Вона повинна бути такою, щоб матеріал зміщувався цілим прошарком по решету. Треба пам’ятати що надмірне збільшення товщини прошаку матеріалу на решеті приводить до зниження якості його очищення.
Якість роботи вібраційної насіннєоочисної машини перевіряють взяттям проб з розвантажувальних лотків.
Після роботи (особливо при зміні обробляємих насіннєвих партій) машину треба очистити від насіння, що залишилось та сміття. Для цього необхідно її вимкнути в холосту при повишеній частоті коливань решітного стану на 10-15 хвилин. При післясезонному технічному обслуговуванню або необхідності дуже гарного очищення решітного стану від залишившогося насіння, очищення здійснюється вручну шляхом розбирання решітного стану як при заміні решіт.

3.3 Технічне обслуговування та зберігання машини.

Своєчасне та правильне технічне обслуговування машини забезпечує її якісну роботу, збільшує термін строку та забезпечує надійність в експлуатації.
Технічне обслуговування включає огляд, догляд та змазку. Технічний догляд проводить машиніст між змінами (якщо машина працює в одну зміну, то перед роботою або після неї).
Встановлюється два види технічного обслуговування; щомісячне та післясезонне.
Щомісячне технічне обслуговування необхідно проводити таким чином: очистити машину від пилу, бруду, залишених продуктів сепарування.
Оглянути основні вузли машини. Підтягнути послаблені болтові з’єднання. Після 1000 годин роботи змазати підшипники варіатора та проміжної передачі солідолом жировим ДСТУ-1033-93 або солідолом “С” ДСТУ-4366-96. При перегріві підшипника змазувати частіше.
В корпус вібратора заливають мастило до рівня нижньої кромки заливного отвору (індустріальне 20 або трансмісійне мастило).
При знаходженні підтікання з частин корпуса вібратора: рівень мастила треба перевіряти при щомісячному технічному обслуговуванню:
Післясезонне технічне обслуговування заключається в ретельному огляді машини та без розбірки, оцінки її технічного стану на основі якої проводиться заключення про можливості подальшої експлуатації без ремонту. Якщо машина не потребує ремонту; необхідно ліквідувати всі знайдені операції по підготовці машини до зберігання і згідно “Правил зберігання тракторів, автомобілів та сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських господарства.”
Для цього ретельно очистити машину від пилу та залишків насіння. Якщо з’явилася ржа її треба зачистити та пофарбувати.
Перевірити роботу основних вузлів, шпонкових з’єднань. Змазати підшипник варіатора та проміжної передачі. Ослабити натяг ременів приводу вібратора. Гвинт регулювання положення вібратора (регулювання частоти коливань решітного стану) змазати консерваційною змазкою К-17; ДСТУ-10877-94 або НГ-204У ДСТУ-18947-93. Перевірити наявність мастила в вібраторі, при необхідності долити та прокрутити вали вібратора щоб змазати шестерні та підшипники вібратора.
Решітний стан накрити (особливо зверху) та захистити від можливих механічних пошкоджень. Запасні решета рекомендується зберігати лежачи на рівній сухій поверхні, захищеної від механічних дій.
З метою зберігання пружних якостей пружин підвіски решітного стану між вібростолом та опорною плитою станини встановити 3-4 дерев’яних прокладки висотою 85-90 мм.
При знятті машини з зберігання виконувати операції по підготовці її до роботи (див. п. 3.1.).

3.4 Особливості технічного обслуговування удосконаленого робочого органу вібросепаратора

Технічне обслуговування машини проводиться наступним чином:
Перевіряється робота завантажувального пристрою 34, виброзбуджувача 31, варіатора 23 і електродвигуна 22, при необхідності заміняються решета 11, перевіряється технічний стан кулькового очисника і при перебудові машини на очищення іншого матеріалу або при сезонному техобслуговуванні решетний стан 4 обчищається від насіння, що залишилося.
Виконання корпуса решетного стана 4 суцільним, що має форму паралелепіпеда забезпечує безперешкодний доступ до кожного вузла решетного стана. Так для заміни, наприклад нижнього решета 11, необхідно відчинити засувку 7 нижньої дверки-фіксатора 5, що на завісах 6 провернеться. Потім виймається з направляючих 8 квадратна рамка 10 із решетом 11. Для очищення решетного стана 4 від насіння виймається з напрямних 9 піддон 12 разом із рамкою 14 і кульками 16, що забезпечить вільний доступ до скатних конусів 17 і внутрішньої частини корпуса решетного стана 4.
Причому, така конструкція корпуса решетного стана 4 при обслуговуванні нижнього решета не потребує попереднього розбирання вище розташованої частини решетного стана, як це необхідно виконувати у відомих вібраційних зерноочисних машинах, що значно знижує трудомісткість технічного обслуговування машини.
Крім цього , закріплення на внутрішній стороні кутів прямокутного решетного стана 4 криволінійних обмежувачів 19 з еластичними ущільнювачами-прокладками 20 дає можливість використати переваги відомих (а.с. №501775) вібраційних машин (інтенсивне переміщення шаром за рахунок просторових вібрацінних коливань і якісне розділення важковідокремлюваних поганосипких, особливо дрібнонасіннєвих матеріалів і при цьому використовувати стандартне решето без додаткових витрат праці на вирізання дисків і закріплення на них накладок периферійних ділянок, що підвищують міцність, обрізаних дискових решет.
Категория: Интересное | Добавил: Felix (16.09.2014)
Просмотров: 2943 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Войдите:
avatar